Більшість орендарів і власників землі наразі змушені платити за використовувані земельні ділянки утричі-вчетверо більше, ніж торік. А все через рішення Львівської міської ради про нову грошову оцінку землі.

Ухвала Львівської міської ради про поступове збільшення базової вартості землі у 2,5 разу, прийнята наприкінці минулого року, в буквальному сенсі вибиває землю з-під ніг у малого та середнього бізнесу. «Свиню» нинішнім депутатам підклали їхні попередники, які, спільно командою міського голови Андрія Садового, не захотіли перед місцевими виборами брати на себе непопулярні рішення. Тому відтермінували й дію ухвали на рік. Депутати нового скликання також могли взяти з них приклад, але не зробили цього.

І лише жорсткі вимоги бізнесу переглянути умови оренди землі примусили депутатів повторно винести це питання на міську сесію. Засідання депутатів супроводжували протести роботодавців та представників профспілок під стінами міської ради. «Спочатку влада притисла Податковим кодексом, тепер місцева влада додушує своєю захланністю», «Депутати! Згадайте свої обіцянки».

Навіть без урахування коефіцієнтів, нормативна базова вартість кв. м. землі у Львові зросла з 280 до 450 грн. Тепер, щоб сплатити за землю, львівські підприємці змушені значно підвищити вартість своєї продукції.

«Грошова оцінка вартості землі у Львові — найдорожча в Україні, — розповідає голова ради Львівського обласного об’єднання організацій роботодавців Іван Ривак. — Так, якщо у Львові середня базова вартість
1 кв. м. становить 470 грн., то в Донецьку — 248,80 грн., в Києві — 385,8 грн., у Харкові — 253,3 грн.».

За його словами, вся річ — у коефіцієнті вартості облаштування території, що його встановлює саме міська рада. До того ж цей документ приймався без відповідного регуляторного обговорення, а обґрунтування документа і відповідна технічна документація були закриті для громадськості.

«Для ВАТ „Конвеєр" грошова оцінка податку на землю зросла у 3,3 разу. Це означає, що підприємство муситиме щомісяця сплачувати за землю близько 100 тис. грн. Оскільки ж підприємство не є монополістом на ринку з випуску продукції, перекласти на споживача зростання цін воно не зможе, відтак доведеться економити. У тому числі й на заробітках», — зазначає голова правління ВАТ «Конвеєр» Мирослав Колтун.

Більшість підприємців відмовилися переукладати угоди оренди землі з владою, бо, за їхніми словами, платити за новими розцінками їм не під силу.

«Якщо нову грошову оцінку землі не змінять, то вже до кінця нинішнього року принаймні половині підприємцям доведеться згорнути свою діяльність, — вважає голова асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес. — Висока плата за землю прямо впливає на собівартість продукції та послуг. Аналіз надходжень до дохідної частини міського бюджету свідчить, що близько 80% коштів становить податок із доходів фізичних осіб. Тобто це податок із праці. Якби міська рада стимулювала створення нових робочих місць, місто отримало б значно більше коштів, яких йому бракує. Проте місто вперто не займається інвестиційною політикою, нічого не робить, щоб у Львові ставало більше платників податків. Ну що з того, що в когось заберуть землю? Віддати її нікому, бізнес у Львові поставлений на коліна».

За словами члена депутатської комісії з питань землекористування Львівської міської ради Еріка Парсаданяна, раніше поділ території міста на 75 економічних зон давав підприємцям можливість вибору земельних ділянок для створення виробництва. Тепер це вже проблема. Після набрання чинності новою грошовою оцінкою максимальна вартість «квадрату» землі залишилась у межах 2500 грн., а мінімальна виходить на рівень близько 1000 грн. Усі чудово знають, що не може земля на околицях коштувати стільки, скільки в центрі міста. Виконавчій владі слід зрозуміти, що в місті мають бути промислові зони. Вони є навіть у найбільш розвинених туристичних містах Західної Європи.

Процес наповнення міського бюджету, безумовно, важливий, але не менш важливі й розвиток промисловості, зайнятість населення, отримання заробітних плат. Тому компроміс має бути знайдений. Основне, що цікавить бізнес, — скільки й чому він платитиме сьогодні і в перспективі хоча б на найближчих п’ять років.

«Ми зробили спробу спільно з міською радою залагодити конфлікт, проте у діях виконавчої влади не побачили конструктиву. Триває процес затягування, — каже Іван Ривак. — Міські чиновники готували ухвалу, впроваджували її, а тепер ті ж самі чиновники хочуть вирішувати проблему, яку й створили».

На його думку, ухвалу Львівської міської ради №2712 потрібно скасувати, організувати нову експертизу і провести публічне обговорення. Також необхідно зняти гриф «для службового користування» з документації нормативно-грошової оцінки земель, виготовленої ДП «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», і провести її незалежну експертизу. Лише після цього слід розробити й затвердити нову економічно обґрунтовану грошову оцінку землі.

За словами заступника начальника управління регулювання земельних відносин Львівської міської ради Ігоря Гуменчука, для теперішнього незадоволення новою грошовою оцінкою землі є всі підстави, оскільки документ готували у 2006—2008 роках, коли на ринку землі була інша ситуація. Криза внесла свої корективи. Тепер у міській раді створено робочу групу, до якої увійшли також представники бізнесу. Спільно буде напрацьовано і внесено на розгляд міських депутатів поправки до нового документа, які дадуть змогу підприємцям спокійно працювати. А поки що підприємці сплачуватимуть за оренду землі та земельний податок з урахуванням прийнятих депутатами пільг.